• slide3
  • slide4
  • slide2
  • slide1
  • slide5

Бура (Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi) та кільцева гниль(Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicum (Spieckermann & Kotthoff)) – небезпечні карантинні хвороби картоплі

Одними з найбільш небезпечних захворювань картоплі є бура та кільцева гниль, збудниками яких є патогенні бактерії. Їхні симптоми прояву дуже схожі, тому діагностика хвороб можлива лише в лабораторних умовах.

14.05.20.jpgБура гниль картоплі – збудником якої є бактерія Ralstonia solanacerum ( Smith) Yabuuchi et al, включена до переліку регульованих шкідливих організмів списку А -1 (наказ від 16.07.2019№ 397 Про внесення змін до Переліку РШО). Вона уражує до 200 видів рослин, особливо чутливими є пасльонові: картопля, томати, тютюн та інші.

Поширена в тропічних, субтропічних і теплих регіонах середніх широт по всій земній кулі(оптимальною температурою росту є 28—32°C, максимальною +41°С, мінімальною – 10°С, вологість ґрунту – 75%). Враховуючи широкий спектр кліматичних умов нашої країни, зростання імпорту насіннєвого матеріалу, наявність хвороби в деяких сусідніх державах — все це створює високу імовірність її занесення в Україну.

Основними джерелами зараження є інфіковані: ґрунт, рослинні рештки, бульби. Розповсюдженню хвороби сприяють комахи та нематоди, Дощ та вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території.

Перші ознаки хвороби зазвичай, проявляються у фазі цвітіння — на початку формування бульб. Рослини передчасно в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. У деяких випадках в’яне тільки одна гілка, але в основному процес в’янення відбувається настільки швидко, що деякі гілки зберігають зелене забарвлення і лише згодом буріють.

14.05.201.jpg14.05.202.jpgТиповою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло-жовтого до інтенсивно-коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні  з них витікає тягуча брудно-бура рідина. Якщо зріз стебла розташувати вертикально у воді, спостерігатиметься спонтанне виділення ексудату із судинних пучків. Таке виділення є характерною ознакою бурої гнилі й не зустрічається в інших видів бактерій — патогенів картоплі.

З стебла фітопатогенні бактерії проникають в судини бульб. При ранньому інфікуванні бульби не утворюються, або мають малий розмір, а при пізньому хвороба може проявлятися лише на наступний рік. Під час розрізу уражених бульб спостерігаються судинні кільця від жовтого до світло-коричневого кольору, з яких через кілька хвилин починає виділятися блідо кремовий бактеріальний ексудат. 

Шкідливість хвороби полягає у зрідженні посівів картоплі до 30% і більше. Хворі рослини відстають у рості й розвитку, бульби загнивають як у полі, так і в сховищах, виділяючи неприємний запах, знижуються харчові і насіннєві якості бульб.

Кільцева гниль картоплі – бактеріальна хвороба, внесена до списку регульованих не карантинних шкідливих організмів України, збудником якої є Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicum (Spieckermann & Kotthoff). Розвитку хвороби сприяють підвищена температура (оптимальна температура 21-23°C) та висока вологість ґрунту.

14.05.203.jpgОсновним джерелом поширення інфекції є уражені бульби картоплі, додатковими – неперегнилі рештки та інфіковане бадилля. У полі між рослинами хвороба не передається, не нагромаджується і не зберігається у ґрунті, оскільки збудник гине від впливу бактерій-антагоністів.  

Перші ознаки хвороби виявляють наприкінці цвітіння картоплі із в’яненням одного або кількох стебел у кущі. Листки уражених рослин поступово жовтіють, пластинки скручуються вздовж головної жилки, а стебла поникають і засихають. При зрізі ураженого стебла в кількох сантиметрах від поверхні ґрунту, під час надавлювання, з провідних пучків виділяється молокоподібний ексудат.

Під час вегетації рослин у разі раннього бульбоутворення збудник хвороби проникає у молоді бульби картоплі через столони. На початку захворювання уражена бульба зовні не відрізняється від здорової, і тільки за подальшого розвитку хвороба уражує серцевину. Найтиповішим проявом Clavibacter michiganensis є ураження судинної системи бульб, звідки хвороба отримала назву кільцева гниль картоплі. На розрізі хворої бульби ділянка судинної системи стає м’якою, має лимонно-жовтий колір й однорідну маслянисту структуру. За надавлювання з ураженогомісцявиділяєтьсясвітло-жовтамасазруйнованихклітинрослини разом з бактеріями. Згодом інфекція може поширюватися на сусідні тканини, включаючи і серцевину. Вся внутрішня частина бульби загниває і перетворюється у тягучу масу, яка має неприємний запах.

14.05.204.jpg

Поверхневе зараження бульб бактеріальною інфекцією відбувається восени в період збирання картоплі при контакті здорових бульб з ураженим картоплинням і хворими бульбами, а також через заражену бактеріями тару. Перші ознаки хвороби на таких бульбах виявляються лише через 2-3 місяці їхнього зберігання у сховищах у вигляді ямчастої гнилі. Її можна виявити лише після очищення бульб від шкірки. На поверхні очищеної бульби помітні округлі плями напівгнилої м’якоті, завбільшки 2-3 мм. жовтого або кремового забарвлення. Пізніше ямки розростаються, розширюючись у діаметрі до 1,0-1,5 см, поглиблюються і досягають судинного кільця. В судинах відбувається інтенсивне розмноження бактерій. У цей період шкірочка бульби над ураженою тканиною лопається, і на її поверхні з’являється вдавлена ямка.

Шкідливість кільцевої гнилі проявляється у зрідженні посівів у результаті відмирання уражених рослин, зниженні бульбоутворення, загниванні сформованих бульб у полі та в сховищах. Чим вищим є відсоток уражених насіннєвих бульб картоплі, тим більшою буде втрата бульб нового врожаю

Профілактика бактеріального зараження:

  1. Використання для посіву та посадок незараженого матеріалу ( насіння, живців, бульби).
  2. Дезінфекція сільськогосподарського інвентарю.
  3. Прополювання бур'янів
  4. Знищення бадилля перед збиранням урожаю
  5. Дотримання сівозміни.

Фітосанітарні заходи:

  • Забороняється ввезення насіннєвого матеріалу, товарних партій картоплі і ґрунту із заражених зон країн розповсюдження хвороби.
  • Дозволяється завезення сортозразків для науково-дослідних установ з обов’язковим розміщенням їх в інтродукційно-карантинних розсадниках.
  • При ввезенні картопля підлягає первинному огляду з обов’язковим відбором зразків для лабораторної експертизи.
  • Для вчасного виявлення захворювання необхідні обстеження посівів.
  • При виявленні вогнищ зараження вживаються заходи по локалізації та ліквідації хвороби згідно з існуючими інструкціями.
  • Просторова ізоляція насінницьких посівів від виробничих – не менше 1 км.
  • Дезінфекція сховищ.

Використана література:

  1. Белова О. Д. Кольцевая гниль, черная ножка и меры борьбы с ними. - М.: Колос, 1964. — 116 с.
  2. Ілюстрований довідник регульованих шкідливих організмів в Україні / О. І. Борзих, О. В. Башинська, Н. А. Константінова [та ін] ; за ред. А. Г. Білика ; М-во аграр. політики України, Голов. держ. інспекція з карантину рослин . - К. : [б. в.], 2009. - 248 с.
  3. Сударикова С. В.- Бурая гниль картофеля / С. В. Сударикова, Е. Ю. Шнейдер // Защита и карантин растений. - 2000. - № 12. - С. 28-29.
  4. РМ 7/59 (1): Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicus Bulletin OEPP/EPPO Bulletin 36, 99–109
  5. PM 7/21 (2): Ralstonia solanacearum, R. Pseudosolanacearum and R. syzygii (Ralstonia solanacearum species complex) OEPP/EPPO Bulletin 48, 32–63

 

Провідний фахівець лабораторії Людмила Горанська