• slide5
  • slide3
  • slide1
  • slide4
  • slide2

Золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens) – небезпека для картоплі

Картопля посідає одне з перших місць серед інших сільськогосподарських культур за універсальністю використання в господарстві. Вона є важливою продовольчою, кормовою й технічною культурою. Продовольча цінність картоплі визначається її високими смаковими якостями та сприятливим для здоров'я людини хімічним складом бульб.

1.jpgЗначною перешкодою на шляху отримання високих врожаїв є ряд факторів, насамперед досить вагомий вплив мають фітопаразитичні нематоди. Зокрема Globodera rostochiensis (Wollenwebеr) Behrens - Золотиста картопляна нематода.

Даний вид нематод відноситься до списку А-2: Карантинні організми, обмежено поширені в Україні (згідно наказувід 29.11.2006 № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями згідно з Наказами Міністерства аграрної політики № 467 від 04.08.2010,№ 397 від 16.07.2019).

Золотиста картопляна нематода виявлена у багатьох країнах світу, зокрема: Україні, Польщі, Росії, Литві, Латвії Албанії, Австрії, Болгарії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Естонії, Данії, Франції, Фінляндії, Німеччині, Греції, США, Канаді та ін.

Морфологія і біологія: Розвиток Globodera rostochiensis відбувається з чітко вираженим статевим диморфізмом. Самка нерухома, майже округлої (іноді грушоподібної) форми з більш - менш відтягнутим головним кінцем. Самець рухомий, червоподібної форми, завдовжки 1200 мкм. Інвазійна личинка другого віку рухома.

Після запліднення жіноча особина округлюється, та роздувається під тиском яєць, які утворюються всередині її тіла. В кінці вегетаційного сезону самки перетворюються в цисти золотистого або темно-коричневого кольору, майже кулевидної форми, за розміром як макове зерно.  

Восени цисти від’єднуються від кореня і зимують у ґрунті де можуть зберігати життєздатність впродовж 20 років.

2.jpgНавесні, при настанні сприятливих умов (температура повітря +15...+16°С, вологість – 70%) та під впливом стимулюючої дії кореневих виділень рослини-господаря, з яєць виходять личинки, які знаходять рослину-живителя, вбурюються в її молоде коріння і живляться соком рослини протягом всього вегетаційного періоду.

Шкодочинність: Globodera rostochiensis – вузькоспеціалізований вид, що паразитує на коренях картоплі, баклажанів, томатів та інших рослин з родини пасльонових, сприяє виникненню такої хвороби як глободероз.

Значної шкоди глободера завдає за умов вологого помірного клімату на присадибних ділянках і на полях із скороченою спеціалізованою сівозміною, де картопля вирощується беззмінно або повертається на попереднє місце на другий-третій рік.

Нематода призводить до значних збитків урожаю (30–80%). Вважається, що за присутності в 1 грамі ґрунту лише 20 яєць втрачається до 2 т/га картоплі.

Спричиняє зниженню товарної цінності новоутворених бульб (співвідношення товарної та дрібної фракції), погіршенню їх якості - зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С.

Крім зазначених прямих втрат є й опосередковані, обумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження.

Ознаки пошкодження:  Симптоми виявити дуже складно, так як немає чітких ознак які б вказували саме на золотисту картопляну нематоду.

Заражені рослини недорозвинені, відстають у рості, мають пригнічений вигляд, нижні листки починають в’янути, згодом буріють і відпадають. Сильно уражені рослини не цвітуть або цвітуть слабо, утворюють дрібні бульби в невеликій кількості. Коренева система набуває «бородатого» вигляду, на кореневищах можна побачити маленькі кульки (цисти).

Шляхи поширення. Картопляна нематода не здатна самостійно поширюватися на значні відстані (личинки другого віку можуть пересуватися в ґрунті до 1 м).

Основним джерелом розповсюдження нематоди являється садивний матеріал, сільгоспінвентар, транспортні засоби, до яких прилипли частинки ґрунту з цистами, які обсипались із заражених рослин. Можливе перенесення цист бульбами картоплі, коренеплодами, укоріненим садивним матеріалом а також вітром, дощовою водою, тваринами й птахами.

 Профілактика зараження:

  1. Використовувати для посадок нематодостійкі сорти картоплі.
  2. Проводити сівозміну включаючи озиме жито, бобові культури, багаторічні злакові трави, кукурудзу, та рослини, кореневі виділення яких здатні провокувати вихід личинок із цист за відсутності «господаря» (рослини з родини капустяних і айстрових).
  3. Вносити органічні та мінеральні добрива, що не тільки позитивно впливає на ріст картоплі, а й зменшує популяцію нематод.
  4. Важливим заходом є обов’язкова глибока осіння оранка ґрунту.
  5. Просторова - 1 км - ізоляція насінницьких посадок картоплі від виробничих та присадибних ділянок

 Фітосанітарні заходи:

  • Обов’язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза посадкового матеріалу.
  • Обстеження посадок у період вегетації, для виявлення захворювання.
  • У разі виявлення зараження, проводиться обов’язкове впровадження особливого карантинного режиму
  • Забороняється вивезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту із регіонів розповсюдження захворювання.

Список використаної літератури:

  1. Ананьева И. Н. Изучение видовой и внутривидовой дифференциации цистообразующих картофельных нематод / И. Н. Ананьева, Д. Е. Портянкин // Защита и карантин растений. - 2005. - № 6. - С. 28- 29.
  2. Назарова Н.В. Вредоносность золотистой картофельной нематоды/Н.В. Назарова//Защита и карантин растений. — 2008. — № 12. — С. 34.
  3. Нематодные болезни овощных культур и картофеля и борьба сними: [под. общ. ред. Свешниковой Н.М. ]. – М.: Издат. с-х. лит., журналов и пакетов, 161-200с.
  4. Подгаєцький А. А. Цистоутворюючі нематоди картоплі та боротьба з ними / А. А. Подгаєцький, Т.Г. Мірошник. – К.: 1995. – 80 с.
  5. Рослинництво з основами кормовиробництва : [ навч. посібник ] / О. М. Царенко, В. І. Троценко, О. Г. Жатов, Г. О. Жатова. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2003. – 384 с.