• slide1
  • slide5
  • slide3
  • slide4
  • slide2

Стриги (Striga spp.) та повитиці (Cuscuta spp.) – небезпечні карантинні бур’яни

Бур'яни — небажана трав'яниста рослинність в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, яка конкурує з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяє поширенню шкідників та хвороб.

Карантинні бур'яни - види бур'янів, які засмічують сільськогосподарські угіддя, луки, пасовища, узбіччя доріг, зростають на всіх типах ґрунтів і завдають значної шкоди сільському господарству та небезпечні для домашніх тварин і здоров'я людини.

Особливо небезпечними є види бур’янів, що належать до роду Striga та Cuscuta.

25.05.20.jpgСтриги (Striga spр.) – облігатні паразитичні бур’яни, належать до родини Orobanchaceae, влючені до переліку регульованих шкідливих організмів списку А-1 (згідно наказувід 29.11.2006 № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019).

Вцілому, в світі налічується більше 60 видів даного роду. Стриги поширені у тропічних та субтропічних країнах Азії, Африки та Австралії. В 1956 році зафіксовані у США.

Striga sрp. уражують в першу чергу зернові культури (пшеницю, жито, кукурудзу, просо, сорго, овес, рис), але можуть паразитувати також на цукровій тростині і інших рослинах.

Найбільшої шкоди рослині-живителю стрига завдає у перший місяць вегетації, коли, живлячись за рахунок рослин, вона утворює численні м'ясисті підземні пагони. Уражені культурні рослини мають такий вигляд, як під час сильної посухи. Листки в'януть, жовтіють і опадають, ріст рослини затримується, що призводить до її відмирання. Залежно від ступеня ураження, зниження врожайності може складати 40 – 100%.

25.05.20.1jpg.jpgStriga sрр. – однорічні та багаторічні трав'янисті ролини, що паразитують на коренях. За ступенем паразитування поділяються на абсолютні паразити та напівпаразити.

Розмножуються стриги за допомогою дрібного насіння (довжина 0,15-0,6 мм, ширина 0,1-0,3мм.). Розвиток насіння відбувається у дві фази: для 1-ї фази необхідна температурі від + 25°С та вологість ґрунту 20-30%, для 2-ї – кореневі виділення рослини-господаря, які абсорбуються насінням протягом 2 год. Якщо насіння пройшло першу фазу розвитку, але відсутні умови для проходження другої фази, воно здатне зберігатися у стані спокою десятки років – до настання сприятливих умов.

У період найбільш інтенсивного розвитку підземних пагонів, стриги споживають поживні речовини рослини-господаря, з виходом пагонів на поверхню ґрунту і з утворенням зелених листочків, вони набувають здатності самостійно синтезувати речовини, але при цьому необхідний запас поживних речовин і вологи вони поповнюють виключно методом паразитування.

25.05.20.2jpg.jpg 25.05.20.3jpg.jpgКвіти у стриг невеликого розміру, яскравого забарвлення і відрізняються багатством кольорів (білі, червоні, лілові, бордові, жовті, бузкові тощо).

Плід – коробочка, кількість насінин в якій коливається від 700 до 1800.

Насіння Striga spр. може бути занесене на територію України з насіннєвим матеріалом, який імпортується, транспортними засобами, природнім способом (вітер,вода,тварини,рослини, тощо)

Для попередження завезення насіння даного бур’яну на територію України, необхідно проводити ретельне інспектування об’єктів регулювання. Забороняється ввезення зерна та продуктів його переробки із зон ураження стригами. Обов’язкове проведення карантинного огляду та лабораторна експертиза імпортованого насіннєвого й садивного матеріалу. У разі виявлення плодів, насіння або вегетативних органів стриги, вантаж підлягає поверненню постачальникові. Також необхідно систематично проводити обстеження земель:

-узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; території станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;

-пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання насіннєвого матеріалу, а також прилеглої території навколо них в радіусі 3 км.

25.05.20.4.jpgПовитиці (Cuscuta spр.) - стеблові облігатні паразити вищих рослин, занесені до переліку карантинних бур'янів, обмежено поширених в Україні (згідно наказу від 29.11.2006  № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010, та 16.07.2019).

У світі налічується понад 247 видів цієї родини, з них надзвичайно шкодочинними є 15 видів, зокрема: Cuscuta alba J. Preslet C. Pres l — повитиця біла, Cuscuta approximata Bab. — повитиця зближена, Cuscuta australis R. Br. — повитиця південна, Cuscuta basarabica Buia — повитиця бесарабська, Cuscuta сampestris Yunck. — повитиця польова, Cuscuta epilinum Weihe — повитиця льонова, Cuscuta epithymum L. — повитиця чебрецева, Cuscuta europaea L. — повитиця європейська, Cuscuta gronovii Willd. — повитиця гронова, Cuscuta lupuliformis Krock. — повитиця хмельовидна, Cuscuta monogyna Vahl. — повитиця одностовпчикова, Cuscuta suaveolens Ser. — повитиця запашна, Cuscuta trifolii Bab. — повитиця конюшинна, Cuscuta viciae Schu ltz — повитиця викова, Cuscuta Lehmanniana Bge. — повитиця Лемана.

Повитиці поділяються на дві основні групи: тонкостеблові (товщина стебла становить 0,2-1 мм) та товстостеблові (товщина стебла –  2-4 мм). З культурних рослин тонкостеблові повитиці уражують конюшину, цукровий буряк, картоплю, овочі, льон, баштанні та інші. Рослиною, що найчастіше уражується є люцерна. Товстостотеблові повитиці паразитують на винограді, малині, насадженнях плодових і декоративних культур, а також на багатьох дикоростучих дерев’янистих породах і чагарниках.

25.05.20.5.jpgШкодочинність повитиць надзвичайно висока і виражається в зниженні врожайності сільськогосподарських культур та якості отримуваного врожаю, засміченні насіннєвого матеріалу, негативному впливі на здоров'я тварин.

Ушкоджуючи рослину, повитиця споживає органічні і неорганічні поживні речовини, що призводить до загального порушення обміну речовин у основної культури, спричиняє затримку росту і розвитку рослин-живителя та призводить до їх загибелі. Крім того, повитиці є переносниками збудників ряду вірусних захворювань рослин.

Так, наприклад, повитиця польова (C. сampestris) переносить вірус мозаїки тютюну, жовтяниці айстр, кучерявості буряку, «псевдо цвітіння» томатів та журавлини, вірусних хвороб білої конюшини, хмелеподібної люцерни і кінських бобів. Урожай зеленої маси посівів люцерни, який уражений паразитом, зменшується на 30-70%, а у насіннєвих — від 2 до 2,5 разів зменшується врожай насіння. Заподіює значних збитків посівам буряку. Уражені рослини відстають у рості, знижується продуктивність і цукристість на 1-2%.

Повитиця одностовпчикова (C. monogyna) завдає шкоди промисловому виноградарству, знижуючи валовий збір і якість винограду. В уражених кущів знижується вага грон до 500 грам, зменшується цукристість, підвищується кислотність.

Повитиця конюшинна (C. trifolii) спричиняє значне засмічення насіневого матеріалу, призводить до погіршення якості кормів. Домішка повитиці в конюшинному або люцерновому сіні часто призводить до його псування, так як стебла паразита висихають дуже повільно. Таке сіно часто пліснявіє, втрачає свою кормову цінність. При згодовуванні засміченого повитицею корму відбувається отруєння тварин, що впливає на їх продуктивність, а у випадку тривалого вживання такого корму (30-45 днів) наступає їх загибель.

Повитиці – однорічні рослини-паразити, які не мають ні коренів, ні справжніх листків, обвиваються навколо рослини-господаря своїми тонкими ниткоподібними стеблами та присмоктуються спеціальними органами, живлячись за рахунок культури.

25.05.20.6.jpgCuscuta spр. – розмножується переважно насінням, іноді частинами стебел. Одна рослина може утворити до 30 тис. життєздатних насінин, з спірально закрученим зародком в середині. Які розвиваються в дво - гніздовій, чотирьох-роздільній коробочці кулястої форми. Насіння зберігає життєздатність у ґрунті понад 20 років.

Важливою умовою для появи сходів повитиці є глибина знаходження насіння. Насіння тонкостеблових повитиць проростає із глибини 2-3 см, а товстостеблових – із глибини 3-8 см. В Україні воно найбільш інтенсивно проростає у травні – червні при температурі ґрунту 17—24˚С. Проростки звільнившись від оболонки насінини, підіймаються вертикально, у вигляді вусика, роблять кругові рухи проти годинникової стрілки, у пошуках рослини–живителя (повитиці можуть самостійно розвиватись протягом 2-7 тижнів, досягаючи довжини стебла 28-35 см, після цього вони гинуть). Знайшовши «жертву», повитиця двома-трьома обертами обвиває зелену рослину, прикріплюючись до неї за допомогою гаусторій і висмоктує із рослини поживні речовини.

Згодом на стеблі утворюються рожеві або білуваті квітки на коротких квітконіжках, зібрані флангові суцвіття. Із бруньок, розміщених нижче верхівкової, утворюються стебла другого порядку. При досягненні певної довжини, ці стебла обвивають живителя по спіралі, розгалужуються і переходять на сусідні рослини формуючи вогнища зараження.

Поширення насіння повитиці із вогнищ зараження відбувається за допомогою вітру, талих вод навесні (коробочки з насінням довго тримаються на поверхні води), з урожаєм сільськогосподарських культур, на яких вони паразитують. Також бур’яни можуть поширюватись частинами стебла, автотранспортом, сільськогосподарським знаряддям, скошеною травою.

25.05.20.7.jpgОскільки Cuscuta spр. завдають значної шкоди сільськогосподарським культурам і швидко поширюється на великі площі, необхідно дотримуватися цілого комплексу фітосанітарних заходів, зокрема: забороняється завезення на територію України насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур’яну. Для своєчасного виявлення вогнищ необхідне проведення систематичних обстежень посівів культур в певні періоди (враховуючи фази розвитку паразита). Виявлені вогнища уражених посівів потрібно викошувати із захопленням 1,5 м. ділянки, обов’язково до цвітіння бур’яну, скошену масу знищувати. Ретельно очищувати сільськогосподарський інвентар, який використовували при збиранні врожаю із засмічених ділянок. Проводити сівозміни з висівом культур, які не уражуються або слабко уражуються повитицями. Важливим заходом є обов’язкова глибока осіння оранка ґрунту. Застосовувати біотехнологічні методи захисту та хімічні заходи боротьби згідно із списком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Список використаної літератури:

  1. Карантинні бур’яни: навчальний посібник для підготовки студентів з дисципліни «Карантинні шкідливі організми» для студентів спеціальності 8.09010502 «Карантин рослин», 8.09010501 «Захист рослин» / О. О. Сикало, Т. О. Чернега. - К. : , 2015. - 125 с
  2. Красиленко Ю. А. Поширення рослин-паразитів родів Cuscuta L. та Orobanche L. в Україні / Ю. А. Красиленко, І. І. Горюнова, С. Г. Плоховська, М. М. Борова, Н. О. Пушкарьова // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2019. - Т. 25. - С. 60-66
  3. Babiker, A.G.T. 2007. Striga: The spreading scourge in Africa. Regulation of plant Growth and Development 42:74-87
  4. Ejeta, G. H. & Butler, L. G. (2000). Parasitic plants. In: Frederiksen, R.A. and Odvody, G. N. (eds). Compendium of Sorghum Diseases, 2nd edition. APS Press, The American Phytopathological Society, pp. 53- 56.
  5. Ejeta, G. H. (2007). Breeding for Striga Resistance in Sorghum: Exploitation of an Intricate Host–Parasite Biology. Crop science 47(S3), S216–S227.
  6. Lanini, W.T., D.W. Cudney, G. Miyao, and K.J. Hembree. 2002. Dodder. Davis: University of California Agriculture and Natural Resources. Retrieved April 2, 2009, from http://www.ipm.ucdavis.edu/PDF/PESTNOTES/pndodder.pdf
  7. Biology and Physiology of Witchweed (Striga spp.): A Review,Іnternational Journal of Academic Multidisciplinary Research (IJAMR),http://ijeais./wp-content/uploads/2019/10/IJAMRpdf
  8. A-615Dodder (Cuscuta spp.) Biology and Managementhttps://aces.nmsu.edu/pubs/_a/A615/welcome.html