• slide5
  • slide4
  • slide2
  • slide3
  • slide1

Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.) – багатоїдний карантинний шкідник

30.07.20.jpgМіжнародні торговельні відносини України щороку розширюються. Зростає кількість імпортної рослинної продукції, серед якої вагоме місце займають зрізані квіти, різноманітні горщикові та овочеві культури, зелень. Більшість цієї продукції надходить із європейських країн, насамперед із Польщі, Нідерландів та Іспанії, а разом з ними можуть бути завезеними до нашої країни нові шкідники та хвороби. Одним із найнебезпечніших шкідників квіткових та декоративних культур закритого ґрунту, а також зрізу живих квітів, вазонів та овочевих культур є західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.)

 Frankliniella occidentalis Perg. – небезпечний шкідник, відноситься до списку А-2: Карантинні організми, обмежено поширені в Україні (наказ від 29.11.2006  № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019). Пошкоджує понад 250 рослин, що відносяться до 65 ботанічних родин. У відкритому ґрунті шкідник наносить шкоду абрикосам, нектаринам, персикам, сливам, гороху, томатам, полуниці, трояндам, тощо. В умовах України західний квітковий трипс – це в першу чергу шкідник рослин, які вирощуються в закритому ґрунті. Найбільшої шкоди завдає квітковим.

30.07.20.1jpg.jpgПоходить шкідник з Північної Америки. На територію Європи потрапив в 1983 році. В Україні вперше виявлений у 1999 році в оранжереї м. Маріуполя, Донецької області на розсаді квітів на площі 0,5 га.

Frankliniella occidentalis Perg. — фітофаг, який спричиняє перфорацію рослинних тканин, роблячи ін’єкцію секрету слинних залоз усередину тканин, висмоктує вміст клітини, розрізує тканини яйцекладом для відкладання яєць усередину тканин.

 Кожне проколювання руйнує в середньому одну епідермальну та 1-2 паренхімні клітини, що поступово призводить до зневоднення і знебарвлення тканин та утворення на їх поверхні некрозів. Західний квітковий трипс заселяє квіти і листки різноманітних рослин. Залежно від їх виду, віку і фази розвитку пошкодження шкідником істотно різняться. Маючи сисний ротовий апарат, трипси висмоктують сік, поїдають пилок і нектар рослин, що призводить до деформації бруньок, пуп’янків, квітів, втрати їх кольору і передчасного в’янення рослин.

Основною ознакою ураження є знебарвлення кінчиків верхніх листків
 рослин та “плямистість з ореолом” - маленький чорний рубець, оточений
білуватою плямою. У рослин спостерігають появу сріблястого забарвлення, побіління, локальну деформацію, ріст коричневих наростів неправильної форми, особливо на листках декоративних
 рослин. В свою чергу на трояндах та квітах сенполій, ураження західним квітковим трипсом проявляється у вигляді білого нальоту, а якщо зараження відбулося до початку цвітіння, то це може призвести до деформації зародків. За масового заселення бутонів троянд квіти засихають до початку цвітіння. Яйця, відкладені західним квітковим трипсом у тканини пелюсток, викликають на квітках ефект «гусячої шкіри», особливо у орхідей, а яйцекладка на плодах винограду призводить до розтріскування шкірки плоду, що сприяє його ураженню грибами. Підчас живлення бруньками, до початку їх розпускання, відбувається деформація листків. На посівах огірків трипси концентруються в суцвітті, квітках, листках і плодах. Після перфорації тканин листка, плями збільшуються, утворюючи некрози, що охоплюють майже всю листкову пластинку і гальмують фізіологічні процеси рослин. На плодах огірків навколо плодоніжки утворюються некротичні плями, пошкоджені огірки скручуються. На томатах трипсів виявляють під загнутими краями нижніх листків рослин. При масових проколах листки в’януть. На зелених і стиглих плодах навколо точок проколювання утворюються білі кільця.

Іноді пошкодження трипсами важко відрізнити від пошкоджень,
завданих павутинним кліщем. На відміну від кліщів які продукують чорні гранули, трипси залишають рідкі фекальні темно-зелені
плями.

30.07.20.3jpg.jpgОкрім прямої шкоди, спричиненої живленням шкідника, значні втрати врожаю зумовлені також й тим, що трипс є переносником збудників вірусних захворювань рослин – тосповірусів. Особливо небезпечними є вірус плямистого в’янення томатів та вірусу смугастості тютюну. При дослідженні інфікованості дорослих особин західного квіткового трипса методом імунно-ферментної проби було встановлено,
що близько 50% комах заражені вірусом плямистого в’янення томатів. Личинка інфікується
живлячись хворими рослинами протягом 30 хв., а дорослі інфіковані
комахи здатні протягом 3-10 днів заражати здорову рослину вже після 15
хв. живлення на ній. Близько 80% личинок мають здатність переносити
віруси перед залялькуванням..

Західний квітковий трипс спричинює значні економічні збитки у різних країнах. Так, після першого виявлення шкідника 1988 р. уряд Фінляндії спрямував на боротьбу з ним близько 8 млн дол. США, проте навалу шкідника не вдалося стримати, і зараз він значно поширений у цій країні.

Західний квітковий трипс є найбільш
екологічно пластичним видом. Розмножується  F. оccidentalis статево і партеногенетично. При партеногенезі з незапліднених яєць відроджуються самці, а із запліднених – самки. При цьому в популяції самок у чотири рази більше, ніж самців. Повний цикл розвитку триває в середньому 30 днів і залежить від умов навколишнього середовища. В умовах закритого грунту розмножується
протягом року,утворюючи до 12-15 генерацій. Тривалість розвитку одного повного покоління залежить від температури повітря: зокрема, за 15, 20, 25 і 30 °C він становить 44, 22, 18 та 15 днів, відповідно.

Самка трипса відкладає на поверхні плодів, а також у паренхіму листків та квіток до 20-40 яєць ниркоподібної форми, довжину 0,2-0,5 мм. Такий спосіб відкладання яєць робить неможливим виявлення шкідника під час його транспортування разом з декоративними та плодовими культурами із зон їх масового поширення.

30.07.20.4jpg.jpg У трипсів виділяють чотири передімагінальні стадії: перші дві рухомі, коли личинки живляться і дві наступні, малорухомі і не живляться. Личинки першого віку склоподібного білуватого кольору завдовжки 0,65 - 1,20 мм, червоними очима, щойно
з’явившись на поверхні субстрату, починають живитися, та набувають
жовтого забарвлення. Через 1-3 дні за температури 27°С відбувається їх
линька, після якої личинки зменшуються в розмірах. Личинки 2-го віку циліндричної веретеноподібної форми довжиною 1,49–1,79 мм, світлобілого, жовто-воскового, оранжевого або червонуватого кольору з внутрішньою
пігментацією, 9-й абдомінальний тегріт має поясок на хвостовій частині,
який поширюється аж до спинних щетинок, 10-й тергіт коричневого кольору від задньої границі до пористих сенсил або далі, 11-й сегмент скловидний і прозорий, має стернальні овальні коричневі зональні плями. Ноги світлі. Антени 7-сегментні. Личинки дуже активні, живляться більш інтенсивно. У цій
фазі для личинок характерним є рух від суцвіть або рослин
до поверхні ґрунту, у пошуках прихованих місць для харчування. З віком личинки стають малорухомими і поступово переходять у ґрунт,
де на глибині 1,5-2 см перетворюються у пронімфу чи “несправжню
лялечку” яка має зародкові крила у вигляді подушечок та короткі антени, білого кольору. Тривалість її розвитку за температури 27°С один день, за
15°С - чотири дні.

Поступово пронімфа стає малорухомою і перетворюється у нерухому німфу білого кольору. Німфи линяють і через 2-9 днів в залежності від температури відроджуються імаго, які вкриваються коричневими щетинками. У
першу добу в комах виростають ледь помітні димчасті крила, тому вони
ведуть відносно пасивний спосіб життя. Через 24 години починають
літати. Самки
завдовжки 1,66-1,70 мм (враховуючи довжину антен і геніталій).
 Самці завдовжки 1,26-1,31 мм. з вузьким черевцем, світложовті. майже білі. Черевце самки заокруглене, колір її тіла змінюється в
залежності від екотипу від жовтого до коричневого. Така зміна
забарвлення властива лише самкам західного квіткового трипса. Так
весною, після вологого і порівняно прохолодного періоду, домінують
темні форми. У Європі зустрічаються лише жовті форми комах з коричневими плямами або з потемнінням червцевих тергітів з блідо-жовтими
передніми крилами. Самки живуть до 40 днів, відкладаючи яйця через 72 години після відродження, самці в двічі менше.

Шкідник розповсюджується у всіх стадіях розвитку при перевезенні заселених імаго, яйцями чи личинками квітів, овочів та інших пошкоджуваних рослин або в ґрунті вазонних культур, торфі. Таким пасивним способом трипс долає значні відстані між континентами і країнами. Розповсюдження шкідника можливе також з пакувальним матеріалом плодоовочевої та квіткової продукції (ящики, коробки, картон, папір, тирса), на транспортних засобах (літаки, потяги, автотранспорт). Трипси бігають, стрибають та літають, а також легко переносяться вітром, тому постійно існує небезпека повторного зараження. Переноситься на одязі та волоссі персоналу, за допомогою інвентарю.

З метою виявлення західного квіткового трипса протягом вегетаційного періоду проводять візуальне обстеження теплиць, де вирощують квіткові і овочеві культури. Для цього по двох ступінчатих діагоналях і периметру ділянки через кожні 5-10 кроків (в залежності від величини ділянки) оглядають всі надземні частини рослин, які знаходяться в радіусі 1,5 метра. При цьому враховують, те що трипси надають перевагу найбільш освітленим ділянкам і накопичуються на квітах серед тичинок або серед пелюсток, їх також можна виявити на листках, як з верхньої, так і з нижньої сторони.

Пошкоджене листя, бутони та квіти зривають і складають у конверти з щільного паперу, без щілин. Відкриту сторону конверта перегинають декілька разів і скріплюють скріпкою.

Трипсів можна збирати шляхом струшування їх з рослин на білу тканину або лист білого паперу. Потім щіточкою або препарувальною голкою, змоченою в гліцерині, переносять їх у пробірку з 70% спиртом.

Для збору трипсів також використовують метод косіння, тобто збивання сидячих на рослині шкідників за допомогою сачка. При цьому важливо, щоб тканина, з якої виготовлено сачок, була досить щільною. Із сачка трипсів виймають за допомогою щіточки і поміщають у пробірку з 70% спиртом.

Крім того, для відловлювання західного квіткового трипса використовують кольорові клейові та феромонні пастки. Кольорові пастки можуть бути різними за розмірами, формою та забарвленням. Розміри залежать насамперед від щільності популяції та частоти перевірок. Для моніторингу шкідників найефективнішим є використання пасток синього кольору. Пастки розміщують біля вентиляційних отворів, дверей, у коридорах і безпосередньо над висадженими рослинами. На кожні 100  вивішують одну пастку. Оглядають їх не рідше одного разу на тиждень.

Для раннього виявлення трипса в теплицях зручно користуватися рослинами-індикаторами, такими як петунія чи сенполія, на яких добре помітні ознаки пошкоджень, навіть за низької чисельності шкідника.

30.07.20.2jpg.jpgМетоди боротьби з західним квітковим трипсом. Система захисту рослин від шкідника залежить від культури. Однак у будь-якому разі за потреби проведення захисних заходів слід віддавати перевагу інтегрованій системі захисту рослин, яка передбачає комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних методів боротьби із шкідником. Необхідно, щойно завезені рослини, утримувати певний період у зоні тимчасового карантину; декоративні культури, які найбільш всього уражуються трипсом (гвоздики, гербери, хризантеми та інші), потрібно зосереджувати в одному місці теплиці, що знизить його розселення на всій площі та дозволить проводити спрямовані обробки інсектицидами; при вході у теплицю та в місцях сортування квітів проводити посадку стійких до трипсу культур (аспарагус, календула, лілія, кали); у теплицях та поза їх межами своєчасно проводити знищення бур’янів, які є резерваторами західного  квіткового трипса; після збирання врожаю обов’язково видалити і утилізувати всі рослинні рештки та інфіковані  рослини; у теплицях, один раз на рік, проводити обробку ґрунту 2% розчином формаліну або парою під термостійкою плівкою (не менше 2-х годин); проводити обкурювання приміщень сіркою.

Щільність популяцій можна регулювати за допомогою коливань температури і вологості повітря у теплиці. Особливо ефективний цей прийом у кінці вегетаційного періоду. Підвищення температури повітря до 40°С і вище впродовж 24 год за одночасного зниження вологості допомагає очистити теплицю від шкідника

В умовах захищеного ґрунту, до захисту рослин залучають певні види хижаків і паразитів, які здатні стримувати ріст популяції західного квіткового трипса: Amblyseius  cucumeris – протягом дня знищує до 5 личинок першого віку; Amblyseius barkeri – особливо ефективний проти трипса на посівах огірків. Orius  majuscus  -  протягом усього життєвого циклу хижак споживає до 130 личинок; Orius Iqaevigatus - протягом дня знищує до 5 личинок.

Оскільки трипси ведуть прихований спосіб життя, оселяючись у квіткових бруньках, квітках, під різними лусочками на рослинах, більша частина популяції є невразливою для звичайних хімічних обробок, тому хімічна боротьба з ними досить ускладнена. А також для трипсів характерний високий ступінь резистентності, тобто здатність до швидкого набування стійкості до більшості пестицидів, які проти них застосовувалися. Згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для боротьби з західним квітковим трипсом рекомендуються такі інсектициди: Конфідор Максі, Актеллік 500ЕС, Моспілан, Талстар.

Найкращим методом боротьби із цим шкідником є профілактика — важливо не допустити потрапляння шкідливого організму в тепличне господарство.

З метою запобігання проникненню на територію України регульованих шкідливих організмів імпортні об’єкти регулювання мають бути вільними від карантинних організмів. У разі, виявлення регульованих шкідливих організмів в імпортних вантажах, усі вони підлягають знезараженню, знищенню або поверненню до країни імпортера.

 Список використаної літератури:

  1. Заморський «мандрівник»: західний квітковий трипс уже в Україні /А. Челомбітко, О. Башинська // Пропозиція/ — 2014. — № 5. — С. 78-81
  2. Західний квітковий трипс / В. О. Романченко, О. В. Башинська, В. М. Стефківський, В. С. Ткаченко, С. В. Логунова // Карантин і захист рослин. - 2013. - № 9. - С. 3-5.
  3. Карантинні організми в Україні та заходи регулювання їх чисельності / О.І. Борзих, Ю. Е. Клечковський, Л.А. Пилипенко, В. М. Большакова, С. О. Глушкова, Г. Ф. Чебановська. За ред.Ю.Е. Клечковського - Одеса, TOB"Елтон"- 2011 - укр.м. - 138с., Іл. 21 с.
  4. Мовчан О.М.Карантинні шкідливі організми. Частина 1. Карантинні шкідники.- К.: Світ, 2002. - 288 с. Іл. 40 с.
  5. Markus Knapp, Yvonne van Houten, Elmer van Baal, Thomas Groot. Use of predatory mites in commercial biocontrol: current status and future prospects. Acarologia, Acarologia, 2018, 58 (Suppl), pp.72-82. https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-01883381/document
  6. PM 7/11(1)Frankliniella occidentalis.Bulletin OEPP/EPPO Bulletin 32 , 241–243
  7. Sanae Mouden, Kryss Facun Sarmiento, Peter GL Klinkhamer and Kirsten A LeissIntegrated pest management in western flower thrips: past, present and futurePest Manag Sci 2017; 73: 813–822, https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1002/ps.4531
  8. Yesica P. Cubillos-Salamanca, Josе C. Rodríguez-Maciel, Samuel Pineda-Guillermo, Hilda V. Silva-Rojas, Jacinto Berzosa, Manuel A. Tejeda-Reyes, Аngel Rebollar-Alviter Identification of Thrips Species and Resistance of Frankliniella occidentalis (Thysanoptera: Thripidae) to Malathion, Spinosad, and Bifenthrin in Blackberry Crops23 January 2020https://bioone.org/journals/florida-entomologist/volume-102/issue-4/024.102.0411/Identification-of-Thrips-Species-and-Resistance-of-Frankliniella-occidentalis-Thysanoptera/10.1653/024.102.0411.full