Інокуляція насіння сої
З настанням тепла і наближенням строків посіву сої до ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» та її представників у районах звертається багато сільчан з проханням дати інформацію про те, що таке інокуляція насіння сої, як і коли її слід проводити, як цей захід впливає на кінцевий результат вирощування бобових культур і зокрема сої?
І це не випадково, адже в цьому році посівні площі під цю культуру в нашій області планується розширити до 41тис.га, що майже в 10 разів більше ніж гороху та інших зернобобових культур А тому, відповідаючи по-суті піднятих питань, насамперед слід відмітити, що обробка насіння сої являється обов’язковим і ефективним елементом технології її вирощування, а саме слово «інокуляція», як поняття, означає введення живих мікроорганізмів у тканини рослин або поживне середовище для їх культивування (вирощування, виготовлення). Процес інокуляції насіння сої починається з моменту обробки насіння азотфіксувальними та фосфатмобілізуючими біопрепаратами. Інколи цей процес ще називають «бактеризація насіння», що також правильно, якщо це здійснюється бактеріальними, а не , наприклад, грибковими препаратами.
Для глибшого розуміння суті цього явища слід відмітити, що протягом минулого століття вченими аграріями, мікробіологами, науковими установами, зокрема Інститутом сільськогосподарської мікробіології НААН, Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ та іншими установами країни було проведено масштабні дослідження ґрунтових мікроорганізмів, особливо тих, що розвиваються в кореневій зоні і встановлено, що коріння рослин знаходиться у щільному оточенні ґрунтових мікроорганізмів, які утворюють своєрідний «чохол» - ризосферу. При цьому, і це також дуже важливо знати, ці угрупування ґрунтових мікроорганізмів є специфічними для кожного виду рослин. Було доведено також, що саме ці повноцінні мікробні угрупування формують комфортні умови для живлення рослинного організму: з одного боку – мікробні угрупування сприяють ефективній міграції поживних речовин до коренів, оскільки саме ці ґрунтові мікроорганізми (через ланцюжки бактеріальних клітин, гіфи і міцелій мікроскопічних грибів) забезпечують контакт кореневої системи з віддаленими ґрунтовими агрегатами, на яких адсорбовано поживні речовини; з іншого – мікроорганізми внаслідок інтенсивної ферментативної діяльності та продукування метаболітів (продуктів життєдіяльності) впливають на доступність для рослин важкорозчинних сполук біогенних елементів (кисень, вуглець, водень та інші). Експериментально доведено, що позбавлення рослин необхідної мікрофлори (а саме ці процеси сьогодні відбуваються у вітчизняному землеробстві) може призвести до зниження інтенсивності кореневого живлення до 15 разів!
Отже, в системі Грунт – Мікроорганізми – Рослина, ґрунтові бактерії і мікроскопічні гриби є незамінною і невід’ємною складовою. Саме тому, тільки та рослина, яка забезпечена повноцінним комплексом мікроорганізмів здатна одержати необхідне живлення і реалізувати свій потенціал урожайності.
Державна установа «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» приступила до виготовлення сертифікованого мікробіологічного комплексного високоефективного поліфункціонального препарату на основі симбіотичних азотфіксуючих та фосфатмобілізуючих бактерій, нешкідливих для людини і тварин «Ековітал», який застосовується для живлення сої. Даний препарат сприяє формуванню потужного азотфіксуючого апарату на коренях сої, інтенсифікації розвитку рослин, підвищенню урожаю і якості рослинницької продукції.
«Триходермін» - препарат, що містить спори і міцелій гриба-антагоніста Trichoderma lignorum, а також віднайдені грибом в процесі виробничого культивування біологічно активні речовини. Гриб Trichoderma lignorum, пригнічує розвиток фітопатогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них прямим паразитуванням, конкуренцією за субстрат, виділенням ферментів, антибіотиків (гліотоксін, вірідін, триходермин та ін.) та інших біологічно активних речовин, які пригнічують розвиток багатьох видів збудників захворювань, в тому числі бактеріальних, а також гальмують репродуктивну здатність патогенів