Золотиста картопляна нематода

Globodera rostoсhiensis (Woll.) Behrens.

Вважається, що батьківщиною картопляної нематоди є Південна Америка. На території  України розповсюджена обмежено у 17 областях. Вогнища нематоди  на території Волинської області зареєстровані в 15 районах, на площі 913,07 га.

Вузькоспеціалізований вид, який паразитує на коренях картоплі, томатів та інших культурах з родини пасльонових.  Розвиток картопляної нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. В ґрунті нематода зберігається 10-12 років, а в окремих випадках навіть 20 років. Найбільшу шкоду паразит наносить на присадибних ділянках при незмінній сівозміні картоплі.

Після сходів картоплі затримується ріст. Хворі рослини утворюють не чисельні слабкі стебла, які передчасно жовтіють. Хлороз починається з нижніх листків і поступово охоплює весь кущ. При сильному ураженні розвивається маса додаткових корінців („бородатість”). Бульб утворюється мало, вони дрібні, а іноді і зовсім відсутні. На коренях таких рослин знаходиться безліч цист (самок) нематоди. Цисти золотистого або темно-коричневого кольору, майже кулевидної форми, за розміром, як макове зерно, в тілі однієї дорослої самки-цисти міститься  від 45 до 1400 яєць. Восени цисти відпадають від коріння і зимують у грунті. Весною  при  наявності   рослини-господаря  з  яйця    виходять личинки, які знаходять рослину живителя, вбурюються в її молоде коріння і живляться соками рослини протягом всього вегетаційного періоду. Сильно уражені рослини не цвітуть або цвітуть слабо і утворюють малі бульби в невеликій кількості. У ґрунті, в якому є велика кількість цист картопляної нематоди, врожай картоплі різко знижується, а інколи і зовсім відсутній.

Навесні під дією речовин, які виділяють корені рослини-живителя, з  яєць, що знаходяться в тілі самки (цисти), виходять личинки. Самка нерухома, майже округлої (іноді грушоподібної) форми з витягнутим головним кінцем. Личинки втрачають рухливість і починають живитись вмістом рослинних клітин. Самці (рухомі, червоподібної форми, завдовжки 1200 мкм) знаходять самок і запліднюють їх. Запліднені самки товстішають на задньому кінці, заповнюються яйцями і проривають тканини коренів, залишаючись протягом всього життя прикріпленими до них головним кінцем тіла. Продовжуючи живитися соками клітин, самки поступово перетворюються на округлі цисти, в яких яйця з личинками добре захищені від несприятливих умов зовнішнього середовища.

Основним джерелом поширення картопляної нематоди являється заражений грунт, садивний матеріал, сільгоспінвентар, транспортні засоби, до яких прилипли частинки ґрунту, взуття людини. Можливе механічне перенесення цист з тарою, вітром, дощовою водою, а також тваринами.

Велика роль в системі заходів боротьби відводиться застосуванню агротехнічного методу, який включає в себе використання в сівозміні культур, що не уражуються та заміну сприятливих до зараження сортів на стійкі сорти картоплі.  Важливо не допускати використання ураженої продовольчої картоплі на насіннєві цілі. У протинематодних сівозмінах вирощуються бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави та інші.