Соснова стовбурова нематода – Bursaphelenchus xylophilus

Лісові екосистеми мають важливе екологічне й господарське значення, оскільки забезпечують збереження біорізноманіття, регуляцію водного режиму та підтримання санітарного стану навколишнього середовища. Водночас посилення міжнародного товарообігу лісової продукції підвищує ризик інвазії небезпечних карантинних організмів. Одним із найзагрозливіших патогенів хвойних порід дерев є соснова стовбурова нематода (Bursaphelenchus xylophilus).

Bursaphelenchus xylophilus — крихітна нематода довжиною близько 0,8 мм, яка паразитує переважно на сосні, однак здатна уражати також ялицю, ялину, модрину, кедр та інші хвойні породи. Природним ареалом виду є Північна Америка, проте протягом останніх десятиліть нематода поширилася в країнах Азії (Японія, Китай, Корея) та Європи, де була зафіксована, зокрема, у Португалії та Іспанії, а у 2025 році — вперше виявлена у Франції та сусідній Польщі. За офіційними фітосанітарними даними, на території України B. xylophilus наразі не зареєстрована.

Самостійно нематода не здатна переміщуватися на значні відстані. Її основними переносниками є жуки-вусачі роду Monochamus (зокрема Monochamus galloprovincialis та інші види залежно від регіону). Якщо розвиток личинок жуків відбувається в зараженій деревині, нематоди потрапляють у дихальну систему дорослих особин і згодом переносяться на здорові дерева під час живлення або відкладання яєць.

Окрім комах-переносників, суттєвий ризик поширення нематоди пов’язаний із транспортуванням зараженої деревини, кори, гілок, тріски та тирси. Дослідження підтверджують здатність B. xylophilus переходити із зараженої тирси на саджанці хвойних порід, що створює додаткову загрозу для лісових насаджень.

Після проникнення в дерево нематоди інтенсивно розмножуються в смоляних каналах, ушкоджують живі клітини та блокують провідні судини, які забезпечують транспортування води. Унаслідок цього порушується водний баланс рослини, сповільнюється ріст, хвоїнки знебарвлюються, висихають, і зрештою дерево гине. За сприятливих умов (високі температури, тепле літо, посушливі періоди) загибель дерева може настати вже через кілька тижнів або місяців після зараження.

Незважаючи на відсутність офіційно підтверджених випадків в Україні, кліматичні умови країни є потенційно сприятливими для виживання та поширення B. xylophilus. Міжнародна торгівля деревиною, саджанцями хвойних порід, декоративними гілками та виробами з хвойних порід розглядається як один із основних шляхів можливого занесення цього регульованого шкідливого організму.

Саме тому, з метою недопущення поширення  B. xylophilus необхідним є суворе дотримання фітосанітарних вимог під час заготівлі, транспортування та реалізації хвойної деревини й декоративних насаджень.  Особливу увагу слід приділяти контролю імпортованих  хвойних обꞌєктів регулювання, своєчасному виявленню потенційних осередків зараження та проведенню регулярного моніторингу хвойних насаджень.

Далі буде

Список використаних джерел літератури:

 1. Богдановський, С. В., Гродзинський, А. М. Фітопатологія. - Київ: Арістей, 2010. – 480 с

2. Мірзоєв, М. М., Усенко, М. В., Виниченко, Т. М. Карантин рослин. - Київ: Аграрна освіта, 2015. – 320 с

3. Шевченко, В. В., Романенко, О. О. Лісова фітопатологія. - Харків: ХНАУ, 2012. – 296 с

4. Гродзинський, А. М., Сидоренко, В. О. Захист лісу від шкідників та хвороб. - Київ: Урожай, 2009. – 368 с.

5. Стовбурові хвороби лісу: монографія / за ред. П. І. Лакиди. - Київ: Екоінформ, 2016. – 412с.

6. Гайда, Ю. І. Інвазійні види комах в лісових екосистемах України. - Львів: СПОЛОМ, 2018. – 254 с.

7. Куценко, М. В., Шевченко, І. В. Лісівництво. - Київ: Ліра-К, 2020. – 540 с.

8. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Інформаційні матеріали щодо карантинних організмів та загроз для лісових насаджень. – https://mepr.gov.ua

9. Держлісагентство України. Загальні матеріали щодо охорони лісів, інвазійних шкідників та фітосанітарного контролю – https://forest.gov.ua