Західний кукурудзяний жук: біологія, шкодочинність та моніторинг популяції
Важко повірити, але серед літнього кукурудзяного поля триває справжня підземна й наземна боротьба. Її веде західний кукурудзяний жук — крихітний, але надзвичайно небезпечний шкідник. Поки його личинки непомітно підгризають коріння, дорослі комахи живляться надземними частинами рослин, поступово освоюючи нові території.
Життєвий цикл починається з крихітного яйця, відкладного самкою в ґрунт. Цей етап розвитку майже неможливо помітити, проте саме стадія яйця є найстійкішою. Овальні мікроскопічні яйця спочатку мають світло-жовте забарвлення, яке згодом темнішає. Вони легко переносять зимові морози, в очікуванні весняного потепління, коли поруч уже буде головне джерело живлення майбутньої личинки — молоде соковите коріння кукурудзи.
Із настанням весни відроджуються личинки — найбільш шкідлива стадія розвитку цього виду. Вони мають білувате гнучке тіло, темно-коричневу голову та досягають 13 мм завдовжки. Сегментоване тіло забезпечує личинці легке пересування в товщі ґрунту, а потужні щелепи пристосовані до пошкодження кореневої системи рослин. Саме на цій стадії розвитку завдається найбільша шкода посівам. Виїдаючи корені зсередини, личинки порушують надходження води та поживних речовин до рослини. У наслідок цього стебла втрачають опору, вигинаються у вигляді «гусячої шиї» та полягають. Після завершення активного живлення личинка переходить у стадію лялечки. У цей період, незважаючи на її нерухомість, відбувається інтенсивне формування органів дорослої комахи. Після завершення розвитку з лялечки виходить імаго завдовжки 4-7 мм, готовий до життя на поверхні ґрунту.
Його легко впізнати за жовтувато-зеленим тілом і трьома чорними смугами на надкрилах. Довгі вусики допомагають комасі орієнтуватися в просторі, а гризучий ротовий апарат дає змогу живитися пилком, листям і приймочками качанів кукурудзи. Завдяки високій рухливості дорослі жуки швидко заселяють посіви, що значно ускладнює своєчасне виявлення шкідника та боротьбу з ним.
Для своєчасного виявлення шкідника фахівці проводять фітосанітарний моніторинг. Основним інструментом спостереження є феромонові пастки, які за допомогою синтетичного аналога статевого феромону приваблюють і відловлюють самців. Пастки розміщують рівномірно по всьому полю — від країв до центру — ще до виходу дорослих комах на поверхню. Їх закріплюють на рівні верхнього ярусу листя та регулярно перевіряють. Це дає змогу своєчасно виявити появу шкідника, оцінити чисельність його популяції й визначити найкращий час для проведення захисних заходів. Завдяки ранньому моніторингу приховану загрозу можна взяти під контроль і зберегти майбутній урожай.
Вик. Провідний фахівець ВФА Катерина Гупало
Список використаної літератури:
- Грикун О.Найважливіші шкідники кукурудзи в Україні / О. Грикун // Пропозиція. – 2007. – N 5. – С. 70-78.
- Західний кукурудзяний жук: реальна небезпека для вітчизняних виробників кукурудзи / А. Челомбітко, О. Башинська // Пропозиція : укр. журн. з питань агробізнесу. - 2013. - N 11. - С. 90-94.
- Мовчан О.М.Карантинні шкідливі організми. Частина 1. Карантинні шкідники.- К.: Світ, 2002. - 288 с. Іл. 40 с.
- PM 7/36 (2) Diabrotica virgifera virgifera Bulletin OEPP/EPPO Bulletin (2017) 47 (2), 164–173.