• slide5
  • slide2
  • slide4
  • top-slides 06.05.2025
  • slide1
  • top-slides 06.05.

Потівірус шарки сливи (віспа) - Plum pox potyvirus

27.08.26.jpgСлива є однією з найпоширеніших плодових культур, яку  вирощують як в Україні, так і в багатьох країнах світу. Її плоди мають важливе значення для харчової промисловості й споживаються як у свіжому вигляді, так і використовуються для виробництва соків, сухофруктів та інших продуктів переробки. Висока врожайність сливи значною мірою залежить від стану рослин і ефективного захисту їх від   збудників хвороб.

Однією з найшкодочинніших вірус­них хво­ро­б кісточ­ко­вих куль­тур є вірус шарки сливи  (Plum pox virus, PPV). Він поширений  у багатьох країнах світу, а в Україні належить до карантинних організмів, обмежено поширених на території держави. Цей патоген  уражує широкий спектр рослин роду слива.

Основним джерелом інфекції є заражений посадковий матеріал та інфіковані рослини, у тому числі дикорослі види слив, які можуть виконувати роль природного резервуара вірусу.                        

27.08.26.1.jpgСимптоми захворювання проявляються на різних органах рослини і можуть варіювати залежно від сорту та умов вирощування. На листках спостерігаються характерні хлоротичні кільця, мозаїчність і деформації. Плоди мають плямистість, кільцеподібні некротичні ураження, деформуються та передчасно опадають. Ураження також можуть проявлятися на кісточках у вигляді світлих кілець або плям. Такі зміни суттєво знижують товарну якість продукції.

Передача вірусу відбувається переважно за участю попелиць, які здійснюють неперсистентне перенесення патогена під час живлення. Крім того, важливу роль у поширенні відіграє людина — через використання інфікованого садивного матеріалу та під час щеплення. Механічне поширення можливе, проте має менше значення.

Діагностика вірусу у фітосанітарних лабораторіях базується на сучасних методах. Найбільш поширеним є імуноферментний аналіз, який використовується для масового скринінгу. Для підтвердження результатів застосовують метод полімеразної ланцюгової реакції, що забезпечує високу чутливість і специфічність. У деяких випадках використовують біологічне тестування на індикаторних рослинах та інші серологічні методи.

27.08.26.3.jpg

Не­за­леж­но від то­го, наскільки силь­ний про­яв симп­томів на листках та пло­дах, інфіко­вані шар­кою де­ре­ва ма­ти­муть мен­шу про­дук­тивність та погірше­ну якість плодів. Втра­ти вро­жаю мо­жуть ся­га­ти 30–40%, а в ок­ремі ро­ки на чут­ли­вих сор­тах — від 80 до 100%. Молоді інфіковані дерева погано визрівають, слабше дерев'яніють і є більш сприйнятливими до інших хвороб плодових культур. Оскільки ефективних методів лікування інфікованих рослин не існує, основна увага приділяється профілактичним заходам. До них належать використання сертифікованого посадкового матеріалу, регулярний моніторинг насаджень, своєчасне виявлення та видалення заражених дерев, контроль популяцій попелиць та неухильне дотримання  карантинних вимог.

 

Список використаної літератури

https://propozitsiya.com/articles/ahrokhimiya-inshe/po-shy-ren-nya-ta-shkidlyvist-viru-su-vispy-slyv-v-uk-rayini

Повідомити про корупцію